Коханою ж була...
І знову коли я побачу тебе Тремтітиме серце й болітимуть очі Згадають сліз ріки, що я пролила На самоті в холоднії ночі. Давно відпустила, та наче це сон усі почуття прокинулись знову. Не хочу я вірити в нашу любов! Бо мука нестерпна для мене лиш слово! Втекти я б хотіла та ноги німіють Кричала б щосили, та голос пропав Ну як так, скажи? Мене погубив ти... "Коханою" ж була твоєю колись я.
2019-08-09 11:43:44
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3955
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16977