Коханою ж була...
Amareto
І знову коли я побачу тебе Тремтітиме серце й болітимуть очі Згадають сліз ріки, що я пролила На самоті в холоднії ночі. Давно відпустила, та наче це сон усі почуття прокинулись знову. Не хочу я вірити в нашу любов! Бо мука нестерпна для мене лиш слово! Втекти я б хотіла та ноги німіють Кричала б щосили, та голос пропав Ну як так, скажи? Мене погубив ти... "Коханою" ж була твоєю колись я.
2019-08-09 11:43:44
3
0
Інші вірші поета
Серце кам'яне Без жодної з наших красоток Я загубилась серед... Ти та сама, зла...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3118
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2556