Коханою ж була...
І знову коли я побачу тебе Тремтітиме серце й болітимуть очі Згадають сліз ріки, що я пролила На самоті в холоднії ночі. Давно відпустила, та наче це сон усі почуття прокинулись знову. Не хочу я вірити в нашу любов! Бо мука нестерпна для мене лиш слово! Втекти я б хотіла та ноги німіють Кричала б щосили, та голос пропав Ну як так, скажи? Мене погубив ти... "Коханою" ж була твоєю колись я.
2019-08-09 11:43:44
3
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3323
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6296