Коханою ж була...
І знову коли я побачу тебе Тремтітиме серце й болітимуть очі Згадають сліз ріки, що я пролила На самоті в холоднії ночі. Давно відпустила, та наче це сон усі почуття прокинулись знову. Не хочу я вірити в нашу любов! Бо мука нестерпна для мене лиш слово! Втекти я б хотіла та ноги німіють Кричала б щосили, та голос пропав Ну як так, скажи? Мене погубив ти... "Коханою" ж була твоєю колись я.
2019-08-09 11:43:44
3
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3580
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2638