Я слушаю тебя
Я слушаю тебе все время От слов твоих мне легче И ты как будто бы вселенной Сказал послушай : я безупречный Но горечь слов так просто не исчезнет Я все припомню как то враз И ты услышал шепот мой мгновенный Закроешь свою собачьи пасть Да, возможно я жестока Убитая и одинока Но я когда то вид была Любимая всегда Теперь уж что то всё не так И невозможно снова отыскать Влюбленный взгляд, огненный запал Взаимность где-то потерялась в нас
2020-01-23 14:04:11
3
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1668
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3857