Моя рука в твоїй
Amareto
Моя рука в твоїй так міцно Приклеялася назавжди І якщо раптом ти розтиснеш То знай - відірвеш лиш таки. Мої вуста біля твоїх Чи навіть в них розтанули І знай - якщо відвернеш їх Мої застигнуть в цій імлі Мої зіниці бачать твої І розширяються щоразу Та знай ти як закриєш очі То всліпну я відразу Ти знай усе і пам'ятай Хоча для тебе може то пусті слова Але без тебе я уже не я Я втратила усе, що віднайшла Я не така вже як була Й до рук нічого не брала Бо ти тоді як враз пропав Мене колишню в собі заховав Й лишилася тут лиш частина Жива ще плоть, лиш половина Чи загоїться? Впевнена, що так Але для цього треба час...
2019-12-17 20:30:30
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Sana_Ok
Дуже тендітно і щиро❤
Відповісти
2019-12-17 20:39:27
1
Amareto
Дякую 😘 Саме так хотіла ♥️
Відповісти
2019-12-18 06:11:01
Подобається
Інші вірші поета
Обоснуй свои слова... Забудь і вирви Я обещаю Я не шукатиму більше човна
Інші поети
قطة صغيرة
@Psycho_Kitt
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2480
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3781