Моя рука в твоїй

Amareto

Моя рука в твоїй так міцно Приклеялася назавжди І якщо раптом ти розтиснеш То знай - відірвеш лиш таки. Мої вуста біля твоїх Чи навіть в них розтанули І знай - якщо відвернеш їх Мої застигнуть в цій імлі Мої зіниці бачать твої І розширяються щоразу Та знай ти як закриєш очі То всліпну я відразу Ти знай усе і пам'ятай Хоча для тебе може то пусті слова Але без тебе я уже не я Я втратила усе, що віднайшла Я не така вже як була Й до рук нічого не брала Бо ти тоді як враз пропав Мене колишню в собі заховав Й лишилася тут лиш частина Жива ще плоть, лиш половина Чи загоїться? Впевнена, що так Але для цього треба час...

2019-12-17 20:30:30

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Sana_Ok

Дуже тендітно і щиро❤

Відповісти

2019-12-17 20:39:27

Amareto

Дякую 😘 Саме так хотіла ♥️

Відповісти

2019-12-18 06:11:01

Подобається

Інші вірші поета

Та, котра поряд кожен твій крок З'їдає мене Я загубилась серед... І все...

Інші поети

Ruqayyah Jkh

@Outcast_Writer

Ольга

@obibi

Momen ali

@momen_ali

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

1504

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2400