Я давно не боюся
Я давно не боюся і вже не страдаю А лиш факти тепер співставляю міняю всі ночі безсонні На спокій та затишок в домі. Повернутись назад було правильно мабуть Бо зараз забула про інший випадок Я вже не згадаю всіх кроків на зустріч Втомилася йти, чекаю маршрутку. Так вже закрутилось доросле життя Хоча я сама ще не своя Ніяк не вдуплюся до чого тут я І решту народу з мого життя Час все розчиняє і навіть людей Так важко буває без пари очей Без рідного слова, одна тишина Та я не здаюся, я досі жива.
2019-10-06 18:29:45
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2483
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1964