Я не шукатиму більше човна

Amareto

Я помиляюсь щоразу з собою Я не тебе шукаю, а втому А пробую кожного присмак любові Шукаючи свого щастя і долі Я помиляюся, всім це відомо І не любов шукати, ні втому Шукати повинна я лиш себе Бо щастя моє всередині мене Коли рівновагу я віднайду І йтиму так вільно думками вперед Тоді тільки плавати я научусь І полечу від хвиль, що гребуть Я не шукати тебе лиш повинна Ти не той скарб як лиш здається Ти лиш той камінь наружний і гострий Об який я зламаю всі свої кості Я не тебе хотіти повинна А спокою й радості миті, години Я лиш себе віднайти маю сили А решта прийде і ти не є виняток Я не розбитись повинна в тім морі І не топитись щоб лилися сльози А не шукатиму більше човна Бо я є я, власна своя земля.

2019-09-17 07:34:22

Інші вірші поета

Я люблю ранок.. Моя рука в твоїй Хвиля і досі б'ється... Відпускаючи все...

Інші поети

Katy_May

@Katy_May

Vitalisa

@Vitalisa

Лео Лея

@lesya_yurp

Схожі вірші

Всі

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

3403

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

6413