Я піду одного разу...
Amareto
Я піду одного разу назавжди І більше ти мене не обіймеш Я втечу кудись далеко Де ти мене вже не знайдеш Я так хотіла б в обіймах твоїх засинати Та це все омана, моя вигадка давня Ти можеш мене вже й не згадати Знайти собі іншу, її лиш кохати Та знай, я теж знайду собі розраду Заповню серце чорним шоколадом І більше не згадаю про любов Що мучила мене крізь сон Здавалося було і в нас майбутнє Та ночі ті оманливі такі То добрий день то прощавай Пройшла любов, давай гуляй Я думала в останнє чую голос І вільною стаю від почуттів Та ти даєш про себе знати знову й знову Так ніби план не виконав ще свій То ти гуляєш з дружбанами То мчиш до мене на всіх парах То іншої я чую голос! То що ж ти хочеш? Впертий йолоп! Чи можна вже забути все?! Забути і тебе! Я хочу! Щосили лиш втекти на край землі! Де ти мене не знайдеш знову...
2019-08-10 13:00:43
4
0
Інші вірші поета
Ти та сама, зла... Я зійду зі шляху... Я марно надіюсь на щастя Я насилу відкрию лиш очі
Інші поети
Rose Chi_94
@aeri_chichi
Natalochka
@Nata_Natochka
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11548
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1638