Я піду одного разу...
Amareto
Я піду одного разу назавжди І більше ти мене не обіймеш Я втечу кудись далеко Де ти мене вже не знайдеш Я так хотіла б в обіймах твоїх засинати Та це все омана, моя вигадка давня Ти можеш мене вже й не згадати Знайти собі іншу, її лиш кохати Та знай, я теж знайду собі розраду Заповню серце чорним шоколадом І більше не згадаю про любов Що мучила мене крізь сон Здавалося було і в нас майбутнє Та ночі ті оманливі такі То добрий день то прощавай Пройшла любов, давай гуляй Я думала в останнє чую голос І вільною стаю від почуттів Та ти даєш про себе знати знову й знову Так ніби план не виконав ще свій То ти гуляєш з дружбанами То мчиш до мене на всіх парах То іншої я чую голос! То що ж ти хочеш? Впертий йолоп! Чи можна вже забути все?! Забути і тебе! Я хочу! Щосили лиш втекти на край землі! Де ти мене не знайдеш знову...
2019-08-10 13:00:43
4
0
Інші вірші поета
Обоснуй свои слова... Я насилу відкрию лиш очі Я загубилась серед... Відпускаючи все...
Інші поети
Fake Illinois
@troubled
Eliza
@Lourie
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1253
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1496