Зовсім не знати...
Amareto
Знаєш, насправді я сильно втомилась... Втомилась любити дивлячись в спину Постійно чекати чогось без упину Для чого боротись за той кусок мила? А знаєш, я все відпустила. Хоча і не ясно, що саме мутила. Може була не та інтонація? Якою казала "ще не все втрачено"? А знаєш, воно того варте Тепла, що зігріє коли ти як арктика Світла, коли ти вночі йдеш лиш на ощуп в глухій тишині. Останнє що, знаєш? Я дуже щаслива, хоча ти напевно не менш і вродливий, Та зараз мені на це наплювати. Краще б тебе зовсім не знати...
2020-04-18 06:34:30
3
0
Інші вірші поета
Я зійду зі шляху... Ти ищешь напрасно Я насилу відкрию лиш очі Я боєць
Інші поети
Romalian
@Romalian
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1638
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1793