Зовсім не знати...
Знаєш, насправді я сильно втомилась... Втомилась любити дивлячись в спину Постійно чекати чогось без упину Для чого боротись за той кусок мила? А знаєш, я все відпустила. Хоча і не ясно, що саме мутила. Може була не та інтонація? Якою казала "ще не все втрачено"? А знаєш, воно того варте Тепла, що зігріє коли ти як арктика Світла, коли ти вночі йдеш лиш на ощуп в глухій тишині. Останнє що, знаєш? Я дуже щаслива, хоча ти напевно не менш і вродливий, Та зараз мені на це наплювати. Краще б тебе зовсім не знати...
2020-04-18 06:34:30
3
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1988
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2277