Я зійду зі шляху...

Amareto

Я зійду зі шляху, зупинюсь. На обочині сяду техенько Серед трав заховаюсь Боюсь... В пітьму щоб не впасти Тримай мене ненько! Я не знаю чому Та сльози ллються потоком Я не знаю чого Стоїть наді мною тривога... А чи та це дорога? Чому я одна? Чи більше нікого на світі нема? Немає машин, і темні шляхи Як бути далі? Куди мені йти?! Зупинюсь на хвилину Затримаю подих Назад обернусь Щоб побачити море І в нього зайду, хай хвилі несуть Може додому я вже не вернусь...

2019-07-15 20:27:39

Інші вірші поета

Але не зразу, я боюсь Не бійся дихати на повні груди Моя рука в твоїй Зовсім не знати...

Інші поети

Ametyst Li

@Ametyst_Li

Avrora171717

@Avrora171717

Марина

@Certet

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

101

11841

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1108