Rain
You say, that you like rain. That rainy days for you is dream. And in the rain you eat ice cream... So so, I think it seems To be the real... But when it's rain, And the sky is grey, You hide behind umbrella... Hm, your words is false? Is it a game..? Okay, I say That love for rain Is really same ambiguous... And you should say "It's true, my friend, hey-hey!"... _____________ Перевод (не дословный и без рифмовки): https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/08or9r9 © (Copyright, 2018) ⓝⓞⓡⓐ
2018-11-26 16:11:34
35
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Nora
@Nobody. Спасибки) Ты меня засмущала😘❤
Відповісти
2018-12-01 19:46:54
3
Nobody.
@Nora 😘😘😘
Відповісти
2018-12-01 19:47:16
1
Sonya Romanova
Классно, очень красиво 👍
Відповісти
2018-12-05 03:42:31
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12010
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3223