Патрыятычны верш
Анастасия Полесская
О Беларуская Радзiма! О звонкiх птушак у небе крык! Чаго няма тут, у краiне, Што ёсць у малюнках дзiўных кнiг? У малюнках, дзе бялеюць горы, Бачны Парыж цi акiян, У малюнках, дзе раўнiн прасторы, Ёсць краявiды iншых стран. Цi трэба нам у Беларусi Парыж ды горы, акiяны, Калi Радзiмай ганаруся За тое, што не бачаць страны? Не бачыць Францыя ў лесе Нi васiлькоў, нi зубраня. Не бачыць у святым Палессi Блакiтну кветачку iльна. Чаго няма тут, у краiне, Што ёсць у малюнках дзiўных кнiг, Калi заве цябе Радзiма, Заве i птушак у небе крык!
2018-01-17 06:39:37
15
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Анастасия Полесская
горжусь 😁
Відповісти
2018-01-19 04:50:55
Подобається
Анастасия Полесская
то же самое могу сказать и про стихи на украинском. Спасибо :)
Відповісти
2018-01-25 18:59:15
Подобається
Єгор Комаров
Мое уважение
Відповісти
2018-03-16 13:35:40
1
Інші вірші поета
Ці не забудзеш
Інші поети
Ren
@Panda_4010
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
16106
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5207