Ці не забудзеш
Калi ўсе скончацца размовы, Калi не будзе болей "мы", Цi не забудзеш свае словы, Цi будеш праўдай маёй ты? Калi ўлетку сонца знiкне, Калi зімой сажме мароз, Цi верыш мне, сваёй дзяўчыне, Або ўспрымаеш не ўсур'ёз? Калi забудзеш усе размовы, I быццам іх зусiм няма, Цi не загiнуць Мае словы, Цi буду праўдай тваёй Я? Калi ўвесну сонца грэе, Калi ўвосень не мароз, А можа пачуццё не знiкне, І можа ўсё гэта ўсур'ёз?...
2018-03-14 23:08:43
8
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анастасия Полесская
спасибо, приятно слышать)))
Відповісти
2018-03-15 12:09:53
Подобається
Анастасия Полесская
@Егор Таранин если что, спрашивай)))
Відповісти
2018-03-15 12:10:13
1
Єгор Комаров
Супер
Відповісти
2018-03-16 13:35:31
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2147
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1336