Ці не забудзеш
Анастасия Полесская
Калi ўсе скончацца размовы, Калi не будзе болей "мы", Цi не забудзеш свае словы, Цi будеш праўдай маёй ты? Калi ўлетку сонца знiкне, Калi зімой сажме мароз, Цi верыш мне, сваёй дзяўчыне, Або ўспрымаеш не ўсур'ёз? Калi забудзеш усе размовы, I быццам іх зусiм няма, Цi не загiнуць Мае словы, Цi буду праўдай тваёй Я? Калi ўвесну сонца грэе, Калi ўвосень не мароз, А можа пачуццё не знiкне, І можа ўсё гэта ўсур'ёз?...
2018-03-14 23:08:43
8
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анастасия Полесская
спасибо, приятно слышать)))
Відповісти
2018-03-15 12:09:53
Подобається
Анастасия Полесская
@Егор Таранин если что, спрашивай)))
Відповісти
2018-03-15 12:10:13
1
Єгор Комаров
Супер
Відповісти
2018-03-16 13:35:31
1
Інші вірші поета
Патрыятычны верш
Інші поети
Corbie
@ezzylryb
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4012
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4613