Свого не треба..?
Колись було - було та й і минуло, І згасло прикро як стара зоря, В невольній вольності втонуло У грамотах розумного царя… А ми сидим як і сиділи, Корон, на благо, всім хвата, Дарма діди за землю гомоніли, Сред правнуків дурна лиш німота́… Про шаблі знаємо з розказів, Про битви знаємо з книжок, Історію читаємо з наказів, Й чужих шукаємо стежок… Свого не треба, бо немає, Немає волі сред брехні, Й поки німо́та все дрімає, Не буде спокою мені…
2021-05-04 18:53:34
5
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4250
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1831