Свого не треба..?
Колись було - було та й і минуло, І згасло прикро як стара зоря, В невольній вольності втонуло У грамотах розумного царя… А ми сидим як і сиділи, Корон, на благо, всім хвата, Дарма діди за землю гомоніли, Сред правнуків дурна лиш німота́… Про шаблі знаємо з розказів, Про битви знаємо з книжок, Історію читаємо з наказів, Й чужих шукаємо стежок… Свого не треба, бо немає, Немає волі сред брехні, Й поки німо́та все дрімає, Не буде спокою мені…
2021-05-04 18:53:34
5
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13243
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10519