Він душу дав, щоб ти пожив
Він душу дав, щоб ти пожив, Йому ціни немає вище, Поки ти спав, то він служив Його домівка - попилище... Він там ночує десь окопі, Зі страхом ранок зустріча, Ти ж тут, удома, у Європі, Вигулюєш елітне собача... Йому не треба твої гроші, У нього радість - боротьба, Будь просто вдячний за розкоші, За мирне небо в немовля...
2020-11-17 09:18:00
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
Наші немовлята, на жаль, не мають мирного неба...
Відповісти
2020-11-17 19:05:13
1
Андрій Лісовий
@NikAwerkiev можливо. Але національна свідомість стоїть вище будь-який грошей.
Відповісти
2020-11-19 08:53:34
Подобається
NikAwerkiev
@Андрій Лісовий сознательность социума безусловно дело благое, но как по мне, национализм к добру не приводит, это моё субъективное мнение, к сожалению Украина сейчас идёт по пути Германии в 1938-1939 года, вот только военный потенциал не такой и времена уже не те, а идея та же.
Відповісти
2020-11-19 19:39:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2201
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3849