Це було в ніч, коли від дощу я тікав
Це було в ніч, коли від дощу я тікав, Прохавши бійців із бетону мене врятувать, Сред моря людей чогось я шукав, Сред моря бетону не прийня́тно спасать... І плакали янголи з неба Під сміхи земних демонят, А я все ішов і думав що треба Згадати за думи малих немовлят... Бо я ж посред міста мале немовля І знаю лиш тільки за чим я прийшов, Про мене у дощ не бетон вимовля, Живий сред живого. Своє я знайшов.
2021-08-21 08:11:45
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2510
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3421