Не такі
Ангеліна Пилипенко
Ріжеш навпіл нещадно скалічену душу, А вона так нестерпно, пекуче болить. Я з твоїми словами змиритися мушу, Хоч втрачати не хочу тебе ні на мить. На щоках цебенять гіркі сльози горохом, І у власній я крові, здається, тону, Ти зі мною побудь ще, благаю, хоч трохи, Бо мені не здолати нерівну війну. Я в тобі частку себе, здавалось, шукала, Та в своїм відкритті раптом стала німа. І душа так повільно, у муках вмирала, Моє серце скувала враз вічна зима.
2021-06-18 15:58:57
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ангеліна Пилипенко
можливо, те, що це - історія з життя? Одна відома співачка стверджувала, що якби в її житті не було людей, котрі намагалися її зламати, вона б не написала стільки хітів. Щось подібне відбувається і на моєму шляху - трапляються люди, які відштовхують, кепкують, не розуміють... зате завдяки ним моя творча спадщина значно поповнюється
Відповісти
2021-06-19 08:35:36
Подобається
Інші вірші поета
Співачка Найдорожчому коханню Молитва Освободітєлі
Інші поети
Shanice Mitchell
@SHANICE_mitchell
Karlos Ortiz
@karlos_ortiz
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8491
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12469