Журналісти

Ангеліна Пилипенко

Різні ситуації Усім нам треба знати. А хто ж нам інформацію Здатний ту надати? Є така професія, Що з газет й екранів Буде нам розказувать Інформаційні дані. По крупинках їх збирають Наші журналісти, Безперервно сновигають По усьому місту. Бізнес чи політика — Щоб їх не спитали — Мов з енциклопедії, Відомості давали. Правда, можуть «вісники» Трошки й прибрехати, Винести скелети Із чужої хати… Ох, як їх не люблять, Все клянуть й бояться, Бо хто ж такії звістки Собі хотів дізнаться? Так, ця варіація Не вельми є приємна, Адже, справу роблячи Все ж треба бути чемним! Знать, як від «жовтухи» Правду відрізнити, Правильне питання Поставити уміти. Не той є журналістом, Хто плітки розносить, А той, хто перш за все Нам істину доносить!

2019-10-29 14:55:12

Інші вірші поета

Зимовий етюд Молитва Ода дружбі(укр.) Золота Трійця( Поттеріана)

Інші поети

Іллаір Гетт

@IllGett

Marta_Zeppelin

@Marta_Zeppelin

Madison Tyler

@maddie_t9

Схожі вірші

Всі

Без вагань

МОРГАН РЕЙ

Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...

8625

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

3984