Журналісти
Різні ситуації Усім нам треба знати. А хто ж нам інформацію Здатний ту надати? Є така професія, Що з газет й екранів Буде нам розказувать Інформаційні дані. По крупинках їх збирають Наші журналісти, Безперервно сновигають По усьому місту. Бізнес чи політика — Щоб їх не спитали — Мов з енциклопедії, Відомості давали. Правда, можуть «вісники» Трошки й прибрехати, Винести скелети Із чужої хати… Ох, як їх не люблять, Все клянуть й бояться, Бо хто ж такії звістки Собі хотів дізнаться? Так, ця варіація Не вельми є приємна, Адже, справу роблячи Все ж треба бути чемним! Знать, як від «жовтухи» Правду відрізнити, Правильне питання Поставити уміти. Не той є журналістом, Хто плітки розносить, А той, хто перш за все Нам істину доносить!
2019-10-29 14:55:12
1
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2277
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3044