Що ви накоїли, люди?
Тут сонця нема, тут сонця не буде, Тут навіки настала матінка-ніч, Куди біжите, куди тікаєте, люди? Всюди почнеться кривавая січ. Так поглянь же, соко́ле, озирнися навколо, Як тихо тут стало серед всіх міст... Як з криком померли, як зникнули люди, Навіки лишивши сотні обжитих домів. Диви-но, як вітер шугає крізь хати, Крізь вибиті двері, крізь лунки мостів, Не плачуть вже діти, не плачуть вже мати, Лиш дощик стікає сотнею сліз. Що ж наробили, що скоїли, люди? Захлинулись у чорній воєнній пітьмі. Ви зруйнували свій світ, що повен облуди, Ви створили новий.. але ж де ви самі?
2019-12-25 07:36:43
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Gordon Torn
Пронизує...
Відповісти
2021-03-08 14:49:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3949
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5065