Що ви накоїли, люди?
Тут сонця нема, тут сонця не буде, Тут навіки настала матінка-ніч, Куди біжите, куди тікаєте, люди? Всюди почнеться кривавая січ. Так поглянь же, соко́ле, озирнися навколо, Як тихо тут стало серед всіх міст... Як з криком померли, як зникнули люди, Навіки лишивши сотні обжитих домів. Диви-но, як вітер шугає крізь хати, Крізь вибиті двері, крізь лунки мостів, Не плачуть вже діти, не плачуть вже мати, Лиш дощик стікає сотнею сліз. Що ж наробили, що скоїли, люди? Захлинулись у чорній воєнній пітьмі. Ви зруйнували свій світ, що повен облуди, Ви створили новий.. але ж де ви самі?
2019-12-25 07:36:43
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Gordon Torn
Пронизує...
Відповісти
2021-03-08 14:49:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2283
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12993