Що ви накоїли, люди?
Тут сонця нема, тут сонця не буде, Тут навіки настала матінка-ніч, Куди біжите, куди тікаєте, люди? Всюди почнеться кривавая січ. Так поглянь же, соко́ле, озирнися навколо, Як тихо тут стало серед всіх міст... Як з криком померли, як зникнули люди, Навіки лишивши сотні обжитих домів. Диви-но, як вітер шугає крізь хати, Крізь вибиті двері, крізь лунки мостів, Не плачуть вже діти, не плачуть вже мати, Лиш дощик стікає сотнею сліз. Що ж наробили, що скоїли, люди? Захлинулись у чорній воєнній пітьмі. Ви зруйнували свій світ, що повен облуди, Ви створили новий.. але ж де ви самі?
2019-12-25 07:36:43
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Gordon Torn
Пронизує...
Відповісти
2021-03-08 14:49:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2490
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6440