Ти живий- і мені цього досить

Анна-Марія Фокк

Ти живий- і мені цього досить Хоч між нами години ходьби І я знову тебе попрошу Я благаю далеко не йди Ти живий- і мені цього досить! Хай хоч буря буде, заметіль! Ноги самі до тебе хочуть Хоч до тебе той шлях непростий. Ти живий-і мені цього досить! Знову чую те серце твоє І воно мене, вже ніколи не спросить Як то жити коли поруч тебе немає? Ти живий-і мені цього досить! Як ковтка у спекотній день Ти далеко поїдеш, знову! Хоч прощання те все важче. Мені знов тебе не вистачає Хочу знову тебе обійнять І хай сльози все знову стікають Ти живий- і я вірю в тебе!

2023-04-05 16:30:10

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Н Ф

Красиво

Відповісти

2023-04-05 19:00:27

Анна-Марія Фокк

@Н Ф Дякую ❤️

Відповісти

2023-04-05 19:04:52

Інші вірші поета

Коханий мій Зелені очі... Ненавиджу... А я біжу...

Інші поети

Kristin

@Khris_K

UNICORN

@oshold

BON BON

@bon_bon_c0xu

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2503

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1072