Ти живий- і мені цього досить
Ти живий- і мені цього досить Хоч між нами години ходьби І я знову тебе попрошу Я благаю далеко не йди Ти живий- і мені цього досить! Хай хоч буря буде, заметіль! Ноги самі до тебе хочуть Хоч до тебе той шлях непростий. Ти живий-і мені цього досить! Знову чую те серце твоє І воно мене, вже ніколи не спросить Як то жити коли поруч тебе немає? Ти живий-і мені цього досить! Як ковтка у спекотній день Ти далеко поїдеш, знову! Хоч прощання те все важче. Мені знов тебе не вистачає Хочу знову тебе обійнять І хай сльози все знову стікають Ти живий- і я вірю в тебе!
2023-04-05 16:30:10
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Красиво
Відповісти
2023-04-05 19:00:27
1
Анна-Марія Фокк
@Н Ф Дякую ❤️
Відповісти
2023-04-05 19:04:52
1
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2161
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1348