Твої уста
Ні хвилини, ні секунди з тобою не пам'ятаю Мені дуже соромно, але совість ще маю Пам'ять така штука, я її втрачаю Я забув як кохаю, я забув як кохаю Мені не потрібна ні яхта ні море Свобода  з тобою, це мої зорі Мені лиш потрібні твої карі очі А серце болить, бо згадати не може Ще трохи, ще трохи і я задихнуся Вдихнути твій запах, згадати ту мить Згадаю, згадаю, як сонечко сяє Як твоя усмішка надихає творить. Я здурів, божеволію разом з тобою А серце, а серце воно так болить. Іще мить, ще мить разом з тобою Окриляє мене, надихає творить. Я побачив, побачив твої карі очі І сумнів пішов далеко кудись Я кохаю, кохаю вуста ті дівочі З тобою кохана, буду кожну мить. Далеко пішов мій корабель під воду Всі спогади забулись в весняній траві Волосся, усмішку, твої карі очі Забрали метелики й віднесли кудись. А я лиш лежу й не можу згадати Для кого це серце так гучно бринить? Для кого на небі так сонечко сяє? Це твої уста надихають творить....
2023-02-18 07:12:32
6
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1037
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12131