Я хочу...
Анна-Марія Фокк
Я хочу пам'ятати твій голос Вдихнути твій запах сильніш Я хочу до тебе торкнутись Й забути, що в серце ще встромлений ніж Я хочу вдихнути твій запах Запам'ятати кроки твої В рухах твоїх знову розтану Але біль у серці сильніш! Я хочу запам'ятати твої руки Слова і вчинки, навіть ту брехню І очі твої сині, як те море У них втонути, наче наяву Я хочу до тебе притиснутись Й кохати доки не настане ніч І поки я жива цілуватись І спати із тобою пліч-о-пліч. Я хочу... До тебе! Безмежно! В обійми! У руки твої... Але тебе більш немає Ти тільки лиш в моїм серці і голові...
2023-09-04 18:20:18
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Seras Mark #КЗП
Чудово, 10/10.
Відповісти
2023-09-04 18:42:35
1
Анна-Марія Фокк
@Seras Mark #КЗП Дякую ☺️
Відповісти
2023-09-04 23:17:35
Подобається
Інші вірші поета
Подзвони мені, напиши мені... Ти... Проблема Голос кохання...
Інші поети
نَـالا
@samaa7attem
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8714
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4653