Мамо, а татусь повернеться?
Анна Вишневська
- Мамо, а татусь повернеться? Він не забуде нас? Чому ти плачеш ріднесенька? Чи зателефонує зараз? - Мамо, а тату холодно? Давай відправимо плед. Він мабуть там зовсім голодний І їжі відправимо повен пакет! - Мамо, а тато повернеться? Я сумую без нього одна Давай намалюємо сонечко Нехай серце йому зігріва. - Мамо, а тато герой? Якщо так, то нехай приїде Я чекаю його стільки днів! Хай зателефонує по обіді. - Мамо, вже стільки місяців минуло Від тата звістки ще нема? Напиши у листі від мене Що люблю його сильно я. - Мамо, а татусь повернеться? Чи не забуде нас? Чому ти плачеш ріднесенька? Може зателефонує зараз...
2023-03-23 08:49:40
7
0
Інші вірші поета
Тривога ___ А я біжу... Я так хочу літати у небі...
Інші поети
fellegzuhatag
@fellegzuhatag
Natlyindaeyo
@drewbarry23
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3471
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12432