Спиніть...
Спиніть цей жах, спиніть облави, Спиніть невиліковний сказ. Я в цьому віці гортала книги, А не тікала чувчи гучний "Бах". Не падала на землю в темряві кривавій, Не чула криків, що рвуть небеса. Я мріяла про ляльок, про дім яскравий, А не благала, щоб гроза була. Я знала, що є мама й тато, Я знала друзів, мала ворогів. Ми колись гралися в солдатів, Колись ми гралися в батьків. В дитячих оченятах — біль і сльози, І страх, і відчай й темрява страшна. Вони не пам'ятають мами і тата, Бо душі їх забрали небеса. Спиніть цей біль, спиніть розруху, Спиніть ці крики матерів! Спиніть усе що крає душу, Спиніть цей морок моїх снів! Спиніть цей крик, спиніть це горе, Спиніть потоки гірких сліз. Де мир був вчора — нині поле, Де дім стояв — тепер лиш зріз. Спиніть цю ніч, де діти плачуть, Де голос рідний не звучить. Де кожна мить — мов рана й згадка, Де серце ниє й не мовчить. Спиніть цей жах, спиніть облави, Спиніть невиліковний сказ. Хто захотів цієї слави? Хто кинув світ у смертний час? Хай вам земля поперек горла Хто сіє смерть і чорний дим. Хто топче долі, душі кволі, Хто світ зробив таким глухим...
2025-03-26 16:45:30
3
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4613
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5736