---
Анна Вишневська
Небесна блакить, засохлі дерева, Ніхто їм не дав із криниці води. Стоять, наче пам’ять забута й німева, І тіні лягають на голі сади. Шепоче той вітер, що віє із поля, Дзюркоче вода у німім джерелі. Іде неквапливо утомлена чапля, Ховаючи крила в вечірній імлі. А небо спускає проміння прозоре, Немов обіцянку дощу і весни. І навіть дерева, що втратили силу, Чекають краплини живої води.
2025-09-22 10:06:47
2
0
Інші вірші поета
Скажи чому... Тісний зв'язок Я відчувала що тепер одна.... Хочу поруч...
Інші поети
Momen ali
@momen_ali
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16804
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2578