Ненавиджу...
Анна Вишневська
А я ненавиджу себе Сьогодні, зараз і завжди Ненавиджу до болі в грудях Скажіть мені, коли у той світ відійти... Я ненавиджу свої руки! Свої груди, ноги, живіт І хай знову говорять люди "Вона страшна, як помийний кіт". І хай боляче ранять словами Навіть рідні і зовсім близькі Я не гляну, на себе не гляну Всі ці спогади, як каміння важкі. І від дзеркала знову частини Розлетілись по кімнаті моїй Я не хочу, нічого не хочу Заберіть залишок моїх днів. Я ненавиджу все у собі І до болю у горлі я буду кричати Я ж така як інші в цьому світі! Але як про це сказати....
2023-04-01 17:27:41
8
0
Інші вірші поета
Я буду казати що я Українка. А я біжу... Вона як мавка лісова... Осінь...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5921
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3142