Тривога
Кожен ранок, я прокидаюсь І босоніж біжу у підвал Бо надворі серена вже грає Закликає в серці всіх шал Знову ранок мій неспокійний, Навіть кави не встигла зробить А на серці тривога все грає Закликає мене не тужить. "Бережи себе милий благаю Хочу знову тебе обійнять І хоч серце без тебе страждає Я не можу тремтіння вгамувать Милий знаю ти дуже далеко Але вірю що ти ще живий Напиши мені милий, що-небудь Напиши, що ти ще живий..." А тривога та клята лунає Кожен ранок і кожну ніч Мене ковдра твоя обіймає Я сумую без бебе Киць.
2023-03-04 08:42:46
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Сильно, гарно й так чуттєво. 🤩🔥👏
Відповісти
2023-03-04 09:31:27
1
Анна Вишневська
@Сандра Мей Дякую ☺️
Відповісти
2023-03-04 09:45:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5736
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5647