Наразі
Утопився б я наразі. Та живу чомусь і далі, Все мені це остогидло, Аж нутро назовні вийшло, Воно таке гниле й чернюще, Ніби в Стіксі окунулось, Не рятують вже мене, Ночі темні від ідей. Вже не можу, все обірвалось, Лють, надія і бідкання, Впало все в бездонну яму, Не побачу я вже їх - у роздумах своїх. Там лише кривава тиша. Від війни з самим собою, Все померло і згнило, Не зявиться більше, там біле крило. Не погляну зорям я в вічі, Не знайду там тепло я одвіччя. Буду блукати як той сиротина, У пустелі бездушній та сірій. Все в мені вже затихло, Не буде там сонце світити, Буду потрохи я те відчищяти, Від крові й від пилу. Віри немає у день сьогодений, І це мій останій, акорд. Він буде лунати у твоїм прийдешнім, В якому я буду мертвий.
2023-04-21 09:53:04
1
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9331
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6640