Наразі
Утопився б я наразі. Та живу чомусь і далі, Все мені це остогидло, Аж нутро назовні вийшло, Воно таке гниле й чернюще, Ніби в Стіксі окунулось, Не рятують вже мене, Ночі темні від ідей. Вже не можу, все обірвалось, Лють, надія і бідкання, Впало все в бездонну яму, Не побачу я вже їх - у роздумах своїх. Там лише кривава тиша. Від війни з самим собою, Все померло і згнило, Не зявиться більше, там біле крило. Не погляну зорям я в вічі, Не знайду там тепло я одвіччя. Буду блукати як той сиротина, У пустелі бездушній та сірій. Все в мені вже затихло, Не буде там сонце світити, Буду потрохи я те відчищяти, Від крові й від пилу. Віри немає у день сьогодений, І це мій останій, акорд. Він буде лунати у твоїм прийдешнім, В якому я буду мертвий.
2023-04-21 09:53:04
1
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1935
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4054