Очі

regfery

Очі свої зайняти вогнем, Ти наврядчи зможеш уже, Їх змії з'їдять з пекельним вогнем, І осліпниш як сонце ти з днем. Будеш блукати в чорному світі, Без мрій, без надій, у самотині, Кого б не любив, кого б не чекав, Ти матимеш відчай в антитілах. Продав ти коня і пів королівста віддав, Чи отримав ти - те що мав? Чи відчув ти кохання та єдність сердць? Ні? То слухай тепер, мій ти кінець. Він мав безповоротній фінал Такий крутий, що мене аж зламав Повалив до самого долу, Так що фундамент закришився поволі. Я все чекав, на той порятунок, Та він не зявився і я тепер тут, Пишу щось у всесвіт крихкий як одвіччя, І не молюся богам я більше тернистим. Все відпусти по тихому Нілу, До самого Анубіса, в тишу. Там де не чути стуку сердць, Там де мертві ідуть під вінець.

2023-04-21 09:51:56

Інші вірші поета

Тартарари Люди Сонце Спогад

Інші поети

Крістіна Мокружицька

@KRISTI_LOVE_

GRAFO

@grafo

Momen ali

@momen_ali

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1819

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16416