Тартарари
(18+)
Небо нині чорно біле, Я в скорботі і понині. Люди йдуть кудись собі, І думка лиш — "це все облиш". Кожен день неначе гонка, Зі своїм розп'ятим мозком . Я все думаю "чому", Та всесвіту - все похую. Дні ці чорні в голові , Визивають крик душі. Сліз уже нема в мені, Лиш порожнеча в животі. Я все йду кудись туди, Де немає чорноти, Там де небо у іржі, І я кочусь в тартарари.
Небо нині чорно біле, Я в скорботі і понині. Люди йдуть кудись собі, І думка лиш — "це все облиш". Кожен день неначе гонка, Зі своїм розп'ятим мозком . Я все думаю "чому", Та всесвіту - все похую. Дні ці чорні в голові , Визивають крик душі. Сліз уже нема в мені, Лиш порожнеча в животі. Я все йду кудись туди, Де немає чорноти, Там де небо у іржі, І я кочусь в тартарари.
2023-04-18 07:13:20
2
1