Тартарари
(18+)
Небо нині чорно біле, Я в скорботі і понині. Люди йдуть кудись собі, І думка лиш — "це все облиш". Кожен день неначе гонка, Зі своїм розп'ятим мозком . Я все думаю "чому", Та всесвіту - все похую. Дні ці чорні в голові , Визивають крик душі. Сліз уже нема в мені, Лиш порожнеча в животі. Я все йду кудись туди, Де немає чорноти, Там де небо у іржі, І я кочусь в тартарари.
2023-04-18 07:13:20
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Георгій Мережин
Дуже круто
Відповісти
2023-04-20 21:39:30
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2677
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9498