Тартарари
regfery
(18+)
Небо нині чорно біле, Я в скорботі і понині. Люди йдуть кудись собі, І думка лиш — "це все облиш". Кожен день неначе гонка, Зі своїм розп'ятим мозком . Я все думаю "чому", Та всесвіту - все похую. Дні ці чорні в голові , Визивають крик душі. Сліз уже нема в мені, Лиш порожнеча в животі. Я все йду кудись туди, Де немає чорноти, Там де небо у іржі, І я кочусь в тартарари.
2023-04-18 07:13:20
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Георгій Мережин
Дуже круто
Відповісти
2023-04-20 21:39:30
Подобається
Інші вірші поета
Раґнарьок Квіти Люди Сердце
Інші поети
Sharanya Nadar
@AuthorSharanya
Adaira
@adaira
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1951
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9645