Річки
Очі мої стікають річками -- Наповнюють рота срібним кришталем, Я його випиваю неначе нектар, Це моя втіха - це мій житєвий трактат. Тиша мене гризе як терміти, Від долу до стріхи, до самої кістки, Все вигризає неначе Альпи, Вони в цьому майстри понад майстрами. Мене все вкиручує наче цунамі, Холод тече по моїм судинам, Нічого не вдіять у цьому стані, Лиш Хельзі молитися у пердсмертному танці. Безодня мене вже не прийме. Я утоплся в дурмані, В тому що з небесами, Танцює понад полями. Крик мій поволі стиха, Немає йому вороття, Все з мене вижав неначе з доща, А поля, так і - не розквіта. Продовжу кричати, та вже без сліз, Непотрібні вони поміж цих гріз. Вони омиють мене м'яким дощем, Та тихо промовлять "-......"
2023-04-20 07:54:09
1
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8210
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
129
26
4474