Річки
Очі мої стікають річками -- Наповнюють рота срібним кришталем, Я його випиваю неначе нектар, Це моя втіха - це мій житєвий трактат. Тиша мене гризе як терміти, Від долу до стріхи, до самої кістки, Все вигризає неначе Альпи, Вони в цьому майстри понад майстрами. Мене все вкиручує наче цунамі, Холод тече по моїм судинам, Нічого не вдіять у цьому стані, Лиш Хельзі молитися у пердсмертному танці. Безодня мене вже не прийме. Я утоплся в дурмані, В тому що з небесами, Танцює понад полями. Крик мій поволі стиха, Немає йому вороття, Все з мене вижав неначе з доща, А поля, так і - не розквіта. Продовжу кричати, та вже без сліз, Непотрібні вони поміж цих гріз. Вони омиють мене м'яким дощем, Та тихо промовлять "-......"
2023-04-20 07:54:09
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2482
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2370