Що таке любов
Що таке любов? Чи дане зверху почуття, що надає сенс буття, і змушує нас до обнов. Чи комбінація гормонів, чи може гра нейронів, що ми хімією зовемо, хоч інколи клянемо. Як виникає почуття, чи вибираємо кого любити, чи це вияв з небуття, яке не можемо спинити. Як ми починаємо любити, як ми знаємо, що це воно, як відчуваємо, що нам дано, як зачинаємо вірити? Як виникає це чуття, як відповідь на наші молитви, як нашого розгрішення схлипи, як шанс відчути підняття. Які щасливі ми коли взаємне, і які нещасні, коли нас відкидають, як віримо у все приємне, і, як усі надії покидають. Чи можем заслужити на любов, Чи це безумця сподівання, що роються від довгого страждання, Від того, що не знає він любові. Чи варто звинувачувать когось, що не може нам відповісти, чи вільний він у своїй власти, чи просто слухає чогось. Як почувається людина, яка не може нам відповісти, чи відчуває наші болі, чи терзає її провина. Чи покою вона жадає, від наших усіх зітхань, забути нас лише бажає, щоб відпочить від наших прохань. Як ми можемо любити? тих для кого нас нема, хіба поглянуть жартома, а ми розгублені й розбиті. Чи варто жертвувати час, для тих, хто нас забуває, усе віднєкується повсякчас, хто нас періодично відсуває. Як ми втрачаємо себе, в безглуздому чеканні, приречені та безталанні, як губимо себе. Як хочемо любити, щоразу зазнаючи невдач, як тихо приховуємо плач, і прагнемо творити. Чи після усіх страждань, у нас ще жевріє надія, на здійснення наших сподівань, чи це лиш нездійснена мрія? 18 вересня 2023 року
2023-09-18 12:42:18
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12545
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2095