Що таке любов
Що таке любов? Чи дане зверху почуття, що надає сенс буття, і змушує нас до обнов. Чи комбінація гормонів, чи може гра нейронів, що ми хімією зовемо, хоч інколи клянемо. Як виникає почуття, чи вибираємо кого любити, чи це вияв з небуття, яке не можемо спинити. Як ми починаємо любити, як ми знаємо, що це воно, як відчуваємо, що нам дано, як зачинаємо вірити? Як виникає це чуття, як відповідь на наші молитви, як нашого розгрішення схлипи, як шанс відчути підняття. Які щасливі ми коли взаємне, і які нещасні, коли нас відкидають, як віримо у все приємне, і, як усі надії покидають. Чи можем заслужити на любов, Чи це безумця сподівання, що роються від довгого страждання, Від того, що не знає він любові. Чи варто звинувачувать когось, що не може нам відповісти, чи вільний він у своїй власти, чи просто слухає чогось. Як почувається людина, яка не може нам відповісти, чи відчуває наші болі, чи терзає її провина. Чи покою вона жадає, від наших усіх зітхань, забути нас лише бажає, щоб відпочить від наших прохань. Як ми можемо любити? тих для кого нас нема, хіба поглянуть жартома, а ми розгублені й розбиті. Чи варто жертвувати час, для тих, хто нас забуває, усе віднєкується повсякчас, хто нас періодично відсуває. Як ми втрачаємо себе, в безглуздому чеканні, приречені та безталанні, як губимо себе. Як хочемо любити, щоразу зазнаючи невдач, як тихо приховуємо плач, і прагнемо творити. Чи після усіх страждань, у нас ще жевріє надія, на здійснення наших сподівань, чи це лиш нездійснена мрія? 18 вересня 2023 року
2023-09-18 12:42:18
0
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1685
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1717