Що буде після нас
Що буде з нами після смерті, коли ми канем в небуття, чи нас чекає забуття, чи може ми безсмертні? Що буде з спомином про нас, що буде з добрими ділами, що були окроплені сльозами, що пам'ятатимуть про нас? Куди подінуться турботи й болі куди пропадуть наші сподівання, куди втечуть наші страждання, куди витечуть наші печалі? Що буде з пам'яттю про нас, що буде з рідними, близькими, з усіма, з тих кого любили, для кого жертвували час Чи будем жити у думках, кому прихильність дарували, кому чуттєвість проявляли, кого леліяли в ділах. Чи може, хто згадає, наші найкращі поривання, чи пригадають нам вагання, чи ніхто і не згадає. 23 серпня 2023 року
2023-08-23 16:48:22
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Хонна
Дуже гарний, та достатньо глибокий вірш) все як я люблю🙃
Відповісти
2023-08-26 13:10:07
1
Markiyan Pavliv
@Хонна Дякую!)
Відповісти
2023-08-26 18:50:54
1
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1916
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5798