Що буде після нас
Що буде з нами після смерті, коли ми канем в небуття, чи нас чекає забуття, чи може ми безсмертні? Що буде з спомином про нас, що буде з добрими ділами, що були окроплені сльозами, що пам'ятатимуть про нас? Куди подінуться турботи й болі куди пропадуть наші сподівання, куди втечуть наші страждання, куди витечуть наші печалі? Що буде з пам'яттю про нас, що буде з рідними, близькими, з усіма, з тих кого любили, для кого жертвували час Чи будем жити у думках, кому прихильність дарували, кому чуттєвість проявляли, кого леліяли в ділах. Чи може, хто згадає, наші найкращі поривання, чи пригадають нам вагання, чи ніхто і не згадає. 23 серпня 2023 року
2023-08-23 16:48:22
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Хонна
Дуже гарний, та достатньо глибокий вірш) все як я люблю🙃
Відповісти
2023-08-26 13:10:07
1
Markiyan Pavliv
@Хонна Дякую!)
Відповісти
2023-08-26 18:50:54
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2808
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4888