В пошуку себе
Markiyan Pavliv
Що робити у житті? Як знайти себе в бутті? Щоб не відчувати каяття, І гіркоти наприкінці життя. Випробувавши свою долю, загартувавши свою волю, знайти своє натхнення, себе самого прийняття. І долі немилосердної удари, І злі ворожі язики, Й над головою темні хмари, Й відчаю похмурії хвилини. Треба здолати, і далі йти, Себе не давши збити із тропи, В кінці кінців себе знайти, Себе в житті своєму віднайти. 15 серпня 2023 року
2023-08-17 08:46:26
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Markiyan Pavliv
@Хонна буду продовжувати)
Відповісти
2023-08-27 19:02:50
1
Хонна
@Markiyan Pavliv тоді я буду продовжувати слідкувати за вашою творчістю😉
Відповісти
2023-08-27 19:09:54
1
Markiyan Pavliv
@Хонна дякую))
Відповісти
2023-08-28 11:25:27
1
Інші вірші поета
Що таке любов Що буде після нас
Інші поети
Cassandra Primo
@cassandra_primo
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
860
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1347