Після
Нехай згниють мої кості поношені, Як солдата славнії ножни. В землянку чорноземну кинуті - не прошені. Залишені. Забуті. І не гожі же! На пагорбі, під ним і над всіма. В повітрі білий пил. На зелених листках, На рожевих небесах. Не без них, Аж ніяк. Все лиш пил, На землі, І під нею, І на ній, І над нею. Я кричу під землею – Сотнею травинок, На поверхні. Сотнею молекул гідрогену. Я кричу і не чую свій крик! Він застиг. У повітрі...
2021-01-14 18:29:45
2
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4433
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10176