Після
Нехай згниють мої кості поношені, Як солдата славнії ножни. В землянку чорноземну кинуті - не прошені. Залишені. Забуті. І не гожі же! На пагорбі, під ним і над всіма. В повітрі білий пил. На зелених листках, На рожевих небесах. Не без них, Аж ніяк. Все лиш пил, На землі, І під нею, І на ній, І над нею. Я кричу під землею – Сотнею травинок, На поверхні. Сотнею молекул гідрогену. Я кричу і не чую свій крик! Він застиг. У повітрі...
2021-01-14 18:29:45
2
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2277
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2539