1
В целофані капля роси, Розтікається по стінкам пакета, Як пульт телевізора. Касета в деку. За спиною рюкзак, в якому вірші На особистому діалекті. Сльози на дні тільки мої, А не ваші чорти з табакерки. Сльози хлопчачі, я нікому з вас Не віддам. Одинока двонога сторука орда. Мультики старого, нового дня, З целофану і на телеекран. Утопити в них все своє тіло, Всю свою гидку плоть. Прокинутись від гулу в макітрі. Хтось знову повісився, чи випав З вікна. Взяти злощасний пакетик, В якому немає роси. Встати на свої ноги, І впасти каменем вниз.
2020-08-06 12:36:10
2
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4354
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4826