1
В целофані капля роси, Розтікається по стінкам пакета, Як пульт телевізора. Касета в деку. За спиною рюкзак, в якому вірші На особистому діалекті. Сльози на дні тільки мої, А не ваші чорти з табакерки. Сльози хлопчачі, я нікому з вас Не віддам. Одинока двонога сторука орда. Мультики старого, нового дня, З целофану і на телеекран. Утопити в них все своє тіло, Всю свою гидку плоть. Прокинутись від гулу в макітрі. Хтось знову повісився, чи випав З вікна. Взяти злощасний пакетик, В якому немає роси. Встати на свої ноги, І впасти каменем вниз.
2020-08-06 12:36:10
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4096
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3397