Екстаз любові
(18+)
Ти напевно думаєш, що наша любов мертва. Але це меркне, як ти душила її виверна. Або я диким звіром розірвав її на клоччя маленькі, В екстазі ми оба вбивали її помаленьку. П'яніли від солоду любощів диких. По венам каталися на колісницях. Скажи мені, де сниться то чудо яке ми зустріли? Або та подорож де ми вперше зустрілися? Ти подумаєш, що я і в правду з'їхав, Але я як лід дубовий, в душі пусто відколи... Ти пропала, разом із світом і тілом холодним.
2020-04-24 19:21:40
3
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10562
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4854