قلب تائه
صاحبه القلب التائه انا .. صاحبه القلب  التائه انا.... القلب الذي يتخبط بين الالم والمتعه. القلب الذي يتخبط بين الصحيح والخطأ.. القلب الذي يناديك ان تبتعد هو  نفس القلب الذي يناديك ان تعود اليه صاحبه القلب التائه انا صاحبه القلب التائه انا القلب الذي لعنت دقاته وتمنيت لو  فقط تتوقف ضخاته... القلب الذي يحتوى وعود كاذبه القلب الذي يحتوى على الكثير من الامال الخائبه صاحبه القلب التائه انا يبدوا انى وقعت بخطيئه الحب السادى.. الحب الذي لا يحتوى على الزهور ... ولكنه يربطنى معك كاننى طير و جناحه مكسور . صاحبه القلب التائه انا.  
2018-09-05 13:51:49
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
نـُونِه
جيد جداً💙💙
Відповісти
2018-09-06 03:21:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2793
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2108