Скляне місто
Сьогодні знову місто спить,
Та лише я не сплю,
І місяць в небі майорить
В безмежному жалю.
І зорі сяють в темряві,
Але весь час мовчать,
Неначе всі у підданстві
Скляного міста волі будуть ждать.
Ось, дочекалася одна -
Вже вниз стрімглав біжить,
Напевно ось вона - ціна
За волю, що триває мить.
Вже скоро ранок прилетить,
Розбудить місто знов,
На скляних вулицях у мить
Почуєш звук розмов.
Вони гудітимуть, як рій,
До самих сутінок,
А потім знову повернуть у царство скляних мрій,
Котрі спішать, як зорі ті, до книжних сторінок.
2019-02-05 02:30:02
7
0