Просто Человек
@Boxsic
Если бы я знал, что каждый день будет грустным. Я бы никогда не захотел родиться.©
Блог Всі
Питання, Думки вголос
3
1
39
Вірші Всі
Сонце
Чому я знову в самоті? Лише один у темряві, Мені не боязко, о ні, Я просто хочу знову Сміятись, плакати, Та лише не у сні. Та ти не прийдеш більше знову... Ти вже покинуло мене, Тепер немає сенсу в тому, Що цінував понад усе. Без тебе все - брудне болото, Що тягне з разу в раз на дно... І не покинути його. Можливо сонце ще засяє, Освітить те, що вмерло у мені, Можливо й ти тоді вернешся, Але не зараз, а тоді, Бо зараз я уже в пітьмі.
8
0
620
Казковий персонаж
У тебе знов відкрита книга, І ти читаєш її з разу в раз, Тебе захоплює тривога, Що відчуваєш у цей час. Чому ж тоді я відчуваю неспромогу Тебе затримати тут трішки, лише раз. Та ти мене не в змозі вже почути, Бо я лише казковий персонаж. Врятуй мене, будь-ласка, від туги. Благаю, не кидай мене в обійми самоти, Все що завгодно, та не полишай, Молю, ти не кажи ніколи "Прощавай". Я вигадка, а ти – жива людина. Закриєш книгу - зникну враз Відкладеш знову на полицю, А я... я думаю про тебе весь цей час.
7
2
435
Скляне місто
Сьогодні знову місто спить, Та лише я не сплю, І місяць в небі майорить В безмежному жалю. І зорі сяють в темряві, Але весь час мовчать, Неначе всі у підданстві Скляного міста волі будуть ждать. Ось, дочекалася одна - Вже вниз стрімглав біжить, Напевно ось вона - ціна За волю, що триває мить. Вже скоро ранок прилетить, Розбудить місто знов, На скляних вулицях у мить Почуєш звук розмов. Вони гудітимуть, як рій, До самих сутінок, А потім знову повернуть у царство скляних мрій, Котрі спішать, як зорі ті, до книжних сторінок.
7
0
517