Казковий персонаж
У тебе знов відкрита книга, І ти читаєш її з разу в раз, Тебе захоплює тривога, Що відчуваєш у цей час. Чому ж тоді я відчуваю неспромогу Тебе затримати тут трішки, лише раз. Та ти мене не в змозі вже почути, Бо я лише казковий персонаж. Врятуй мене, будь-ласка, від туги. Благаю, не кидай мене в обійми самоти, Все що завгодно, та не полишай, Молю, ти не кажи ніколи "Прощавай". Я вигадка, а ти – жива людина. Закриєш книгу - зникну враз Відкладеш знову на полицю, А я... я думаю про тебе весь цей час.
2019-01-22 21:12:32
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Caroline
Дуже гарно та ніжно😍
Відповісти
2019-01-22 21:19:05
Подобається
Просто Человек
@Caroline cпасибо)
Відповісти
2019-01-22 21:33:28
1
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4859
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5493