Казковий персонаж
Просто Человек
У тебе знов відкрита книга, І ти читаєш її з разу в раз, Тебе захоплює тривога, Що відчуваєш у цей час. Чому ж тоді я відчуваю неспромогу Тебе затримати тут трішки, лише раз. Та ти мене не в змозі вже почути, Бо я лише казковий персонаж. Врятуй мене, будь-ласка, від туги. Благаю, не кидай мене в обійми самоти, Все що завгодно, та не полишай, Молю, ти не кажи ніколи "Прощавай". Я вигадка, а ти – жива людина. Закриєш книгу - зникну враз Відкладеш знову на полицю, А я... я думаю про тебе весь цей час.
2019-01-22 21:12:32
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Caroline
Дуже гарно та ніжно😍
Відповісти
2019-01-22 21:19:05
Подобається
Просто Человек
@Caroline cпасибо)
Відповісти
2019-01-22 21:33:28
1
Інші вірші поета
Скляне місто Чарівне життя Сонце
Інші поети
Corbie
@ezzylryb
Carla Gaona
@KuroShiro
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2569
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13357