Казковий персонаж
У тебе знов відкрита книга, І ти читаєш її з разу в раз, Тебе захоплює тривога, Що відчуваєш у цей час. Чому ж тоді я відчуваю неспромогу Тебе затримати тут трішки, лише раз. Та ти мене не в змозі вже почути, Бо я лише казковий персонаж. Врятуй мене, будь-ласка, від туги. Благаю, не кидай мене в обійми самоти, Все що завгодно, та не полишай, Молю, ти не кажи ніколи "Прощавай". Я вигадка, а ти – жива людина. Закриєш книгу - зникну враз Відкладеш знову на полицю, А я... я думаю про тебе весь цей час.
2019-01-22 21:12:32
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Caroline
Дуже гарно та ніжно😍
Відповісти
2019-01-22 21:19:05
Подобається
Просто Человек
@Caroline cпасибо)
Відповісти
2019-01-22 21:33:28
1
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2284
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1336