Казковий персонаж
У тебе знов відкрита книга, І ти читаєш її з разу в раз, Тебе захоплює тривога, Що відчуваєш у цей час. Чому ж тоді я відчуваю неспромогу Тебе затримати тут трішки, лише раз. Та ти мене не в змозі вже почути, Бо я лише казковий персонаж. Врятуй мене, будь-ласка, від туги. Благаю, не кидай мене в обійми самоти, Все що завгодно, та не полишай, Молю, ти не кажи ніколи "Прощавай". Я вигадка, а ти – жива людина. Закриєш книгу - зникну враз Відкладеш знову на полицю, А я... я думаю про тебе весь цей час.
2019-01-22 21:12:32
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Caroline
Дуже гарно та ніжно😍
Відповісти
2019-01-22 21:19:05
Подобається
Просто Человек
@Caroline cпасибо)
Відповісти
2019-01-22 21:33:28
1
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9416
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3825