На полі колосок гойдався...

Cryda Cooper

[ Вибір редакції ] На полі колосок гойдався, Сира земля мовчала в ніч, Живим ніхто не залишався, Тіла без трун лягли у піч. Дитя худе протягне руку До хліба давністю в роки, Той хто не їв - помер у муках, А ситі тягнуть всі соки. З народу тягнуть більше хліба І все останнє заберуть, Залишать голого до зуба, Поки останні не помруть.

2021-11-27 16:53:14

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Cryda Cooper

@Юлія Богута я дещо трохи нічого не розумію

Відповісти

2021-11-27 22:27:05

Подобається

Тигриця

Вау! Неймовірний вірш!

Відповісти

2023-01-06 20:26:17

Подобається

Lady K.I.M

Чудово

Відповісти

2023-01-27 15:50:57

Подобається

Інші вірші поета

Гостріть катани! Той прекрасний, таємничий... Ворогу, якого я люблю ADAM

Інші поети

Maks Skalozub

@Max_Skalozub

Tasnime Bouchareb

@tasnime_bouchareb

Ruslana

@rock_ksolana

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2425

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1798