На полі колосок гойдався...
[ Вибір редакції ] На полі колосок гойдався, Сира земля мовчала в ніч, Живим ніхто не залишався, Тіла без трун лягли у піч. Дитя худе протягне руку До хліба давністю в роки, Той хто не їв - помер у муках, А ситі тягнуть всі соки. З народу тягнуть більше хліба І все останнє заберуть, Залишать голого до зуба, Поки останні не помруть.
2021-11-27 16:53:14
36
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Cryda Cooper
@Юлія Богута я дещо трохи нічого не розумію
Відповісти
2021-11-27 22:27:05
Подобається
Тигриця
Вау! Неймовірний вірш!
Відповісти
2023-01-06 20:26:17
Подобається
Lady K.I.M
Чудово
Відповісти
2023-01-27 15:50:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13191
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2314