Маска
Керо Лайн
За цією красою Маленьке серце розбите І ти вже не є собою, Бо навіки серце закрите. В тебе посмішка вдень, А сльози у ночі, Душа залита дощем, Від неї загубили ключі. За цією красою Ховається лагідне створіння, Однак не стати тобі собою, Допоки мучать тебе сновидіння. І місяць не такий вже гарний- За хмари ховається весь час, І вітер не такий вже крилатий, Мов розчинився біля нас. Скоро зовсім впаде ця краса І по-котяться сльози рікою, А стануть вони як роса І будуть мовчазні як ніколи. Ти подивишся вгору на птаха І також захочеш літати, І настільки душа не крилата Воля не дасть тобі лати. Тобі все до душі, Але скільки у ній ножів. Тобі все по душі, Бо чуєш безліч голосів... За цією красою Маленькі ручки холодні І не стати тобі такою, Як колись була в будні. Велике серце за цією красою Хоче літати вільно, як всі Воно навіть не плаче кров'ю, Будуючи стежку на дні.
2021-12-23 13:03:18
6
0
Інші вірші поета
Фантом пробачення Щось забуте (продовження) Подарунок Америка, Європа
Інші поети
Lilya Foxyyy
@LillyFox
beccabuchmann
@beccabuchmann
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3079
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2506