Маска

Керо Лайн

За цією красою Маленьке серце розбите І ти вже не є собою, Бо навіки серце закрите. В тебе посмішка вдень, А сльози у ночі, Душа залита дощем, Від неї загубили ключі. За цією красою Ховається лагідне створіння, Однак не стати тобі собою, Допоки мучать тебе сновидіння. І місяць не такий вже гарний- За хмари ховається весь час, І вітер не такий вже крилатий, Мов розчинився біля нас. Скоро зовсім впаде ця краса І по-котяться сльози рікою, А стануть вони як роса І будуть мовчазні як ніколи. Ти подивишся вгору на птаха І також захочеш літати, І настільки душа не крилата Воля не дасть тобі лати. Тобі все до душі, Але скільки у ній ножів. Тобі все по душі, Бо чуєш безліч голосів... За цією красою Маленькі ручки холодні І не стати тобі такою, Як колись була в будні. Велике серце за цією красою Хоче літати вільно, як всі Воно навіть не плаче кров'ю, Будуючи стежку на дні.

2021-12-23 13:03:18

Інші вірші поета

Крила Фантом пробачення Замінила мені кров Маршрути вже задані

Інші поети

Yamini Labh

@ibelieveinmagic

Princess Girl

@Princess_life

Rosa Ge Я урод

@I_did_rosa3

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16977

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2573