Додому
Котиться потяг мабуть додому, Все що потрібно для тебе – слово, Що не завдасть тобі ран. Ти слухаєш чужу розмову, Розбираєш власну колію дорам. Дома, квартири повні водойм, Їхні шторми топлять кораблі, Але не твої. Ти прибула у Стокгольм, Де всі місця знайомі, Належать тобі. Відчуваєш тривогу, Віриш, що вона мине. Не слухай нічо і нікого, Слухай мене. Вдома голос почутий не завдасть тобі ран, У всіх твоїх сценах винні слова. Не шукай собі гори, не перепливай моря, Повертайся додому, туди, де я.
2023-08-05 17:26:52
4
0
Схожі вірші
Всі
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4392
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8043