Додому
Котиться потяг мабуть додому, Все що потрібно для тебе – слово, Що не завдасть тобі ран. Ти слухаєш чужу розмову, Розбираєш власну колію дорам. Дома, квартири повні водойм, Їхні шторми топлять кораблі, Але не твої. Ти прибула у Стокгольм, Де всі місця знайомі, Належать тобі. Відчуваєш тривогу, Віриш, що вона мине. Не слухай нічо і нікого, Слухай мене. Вдома голос почутий не завдасть тобі ран, У всіх твоїх сценах винні слова. Не шукай собі гори, не перепливай моря, Повертайся додому, туди, де я.
2023-08-05 17:26:52
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6952
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2569