Наказ
Я не знаю де я зараз, Чи стою позаду, Чи вже виконав чийсь наказ. Я втомився чекати, Чекати тут, у черзі. Я чекаю, сподіваючись Знайти за чим гнався за всі межі. Я не готовий відпускати, Тому що занадто багато вже втрачав. Я відмовляюся чогось бажати, Але в черзі таки довго стояв. Стріляв у небо тими бажаннями, Але тоді застряг на землі. Я можу не спати днями, Якщо ти накажеш мені. Я можу затримати подих, Можу прикусити свого язика, Я можу підробити усмішку чужих, Лиш накажи, бо я вірна людина. Слова у голові будують свою архітектуру, Вони мене руйнують зсередини. Твої накази змінюють мою літературу, А я піддаюся мов мішок пилини. Я думав, що зможу після цього літати, То чому ж тоді я втонув? Я ніколи не зможу дізнатись, Чому це падаю вниз, І приземлення так і не відчув. Лиш відчув, як холоне моя кров, Коли падаю униз. Пронизливий вітер у груди ввійшов, Чи то охоплює холодний бриз? Не знаю де я зараз, Чи досі в черзі виконувати наказ, Чи впав униз, Де втратив нарешті той наказ.
2023-07-31 17:26:40
3
0
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8539
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3608