Наказ
Я не знаю де я зараз, Чи стою позаду, Чи вже виконав чийсь наказ. Я втомився чекати, Чекати тут, у черзі. Я чекаю, сподіваючись Знайти за чим гнався за всі межі. Я не готовий відпускати, Тому що занадто багато вже втрачав. Я відмовляюся чогось бажати, Але в черзі таки довго стояв. Стріляв у небо тими бажаннями, Але тоді застряг на землі. Я можу не спати днями, Якщо ти накажеш мені. Я можу затримати подих, Можу прикусити свого язика, Я можу підробити усмішку чужих, Лиш накажи, бо я вірна людина. Слова у голові будують свою архітектуру, Вони мене руйнують зсередини. Твої накази змінюють мою літературу, А я піддаюся мов мішок пилини. Я думав, що зможу після цього літати, То чому ж тоді я втонув? Я ніколи не зможу дізнатись, Чому це падаю вниз, І приземлення так і не відчув. Лиш відчув, як холоне моя кров, Коли падаю униз. Пронизливий вітер у груди ввійшов, Чи то охоплює холодний бриз? Не знаю де я зараз, Чи досі в черзі виконувати наказ, Чи впав униз, Де втратив нарешті той наказ.
2023-07-31 17:26:40
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2576
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1744