Наказ
Я не знаю де я зараз, Чи стою позаду, Чи вже виконав чийсь наказ. Я втомився чекати, Чекати тут, у черзі. Я чекаю, сподіваючись Знайти за чим гнався за всі межі. Я не готовий відпускати, Тому що занадто багато вже втрачав. Я відмовляюся чогось бажати, Але в черзі таки довго стояв. Стріляв у небо тими бажаннями, Але тоді застряг на землі. Я можу не спати днями, Якщо ти накажеш мені. Я можу затримати подих, Можу прикусити свого язика, Я можу підробити усмішку чужих, Лиш накажи, бо я вірна людина. Слова у голові будують свою архітектуру, Вони мене руйнують зсередини. Твої накази змінюють мою літературу, А я піддаюся мов мішок пилини. Я думав, що зможу після цього літати, То чому ж тоді я втонув? Я ніколи не зможу дізнатись, Чому це падаю вниз, І приземлення так і не відчув. Лиш відчув, як холоне моя кров, Коли падаю униз. Пронизливий вітер у груди ввійшов, Чи то охоплює холодний бриз? Не знаю де я зараз, Чи досі в черзі виконувати наказ, Чи впав униз, Де втратив нарешті той наказ.
2023-07-31 17:26:40
4
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3214
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
110
16
9050