Пішаки
(18+)
Ми точно як оті солдати, Пішаки у чиїсь грі- Вірні до сліпоти, І їм полум'яні мечі. Тією вірою вбиті тисячі- Тисячами й полягли в грунти. Рвуть піснí серце матері Ті беззбройні пішаки. Руки батька чорні, мов згоріла плоть, Шість годин горіла його кров. Роками віра гробить Пішаків із сотнями мов. Ми точно як оті солдати, Що вірять у святих. Кричать бездушні, гудуть гармати, Кати чекать змучених, сліпих. Плекати б віру тим солдатам Не у людство, а в боротьбу. Наказ ''верхні'' роздають: страта безчесному рабу! ... Тисячами гинули у сліпоті, Йдучи навпомацки у темноті. Вірили вказаній меті Пішаки беззбройні у чиїсь грі. 11-18.04.2023.
2023-04-18 12:22:51
3
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9004
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1266