Не білі

Керол

Ти сказав, що знайшов собі когось іншого, Я молилася, щоб це була просто брехня І сказала ще раз ''люблю'' для єдиного, Але закінчилося моє щасливе життя. Це те, що ти справді хочеш, Щоб я не відчула в тобі свого дому? Те, що ти твориш– Це кінець всьому. Ти сказав, що хочеш лежати на траві з кимось іншим, Я сподіваюся, це не прощання, Але я не можу не запитувати, Що сталося з нашим коханням? Що пішло не так, Щоб померти назавжди і зникнути? Ти забрав повністю мій кістяк, Аби просто викинути. Твоє кохання давно охололо, Перебуваючи в іншому тілі... Я тепер граю на фортепіано, Де клавіші чорні, не білі.

2023-07-28 19:29:34

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Керол

Дякую! Мені завжди приємно, коли лишають коментарі)

Відповісти

2023-07-28 20:06:22

Подобається

Інші вірші поета

Хіба я не той, хто говорив про любов? Подарунок Як оточення Між пеклом та раєм

Інші поети

Maks Skalozub

@Max_Skalozub

Baekhyun

@yoona_Novels

Moon

@red_couple

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1658

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4841