Забуті мрії у темряві кохання
У співавторстві з @Victor_Grey
~•~
~•~
~•~
~•~
~•~
Непередбачивши твої стіни,
Я сам став в їхньому полоні.
А тепер з мого серця лиш руїни,
Молюсь до Бога і кохання благаю, склавши долоні.
Я жив би спокійно,
Якби одразу зрозумів про твої ''дракони''.
Викинула мене з свого життя граційно,
І я не звикну до цієї темряви.
Зрадливі почуття серце твоє огорнули,
Мої думки, кохання, мрії і бажання - все забрала у полон,
Шви кохання тихо і болісно тріснули,
Досі сподіваюсь, що це все жахливий сон.
Очі твої, колись такі ясні,
Тепер сумні та втрачені...
Все відбулося так швидко, ніби уві сні,
Почуття наші були тобою страчені.
Уже зносить горизонти,
В моїх зіницях потоп.
Як я міг охороняти не ті фронти?...
Ти сказала моїм почуттям ''стоп''.
За твою прихильність тепер долати гори не слід,
Я горю в пеклі не день, і не два.
Ти пішла за ним услід,
Замовчавши, ти забрала всі наші дива.
Біль у грудях сильний і важкий...
Пекло спалахує, не знаючи своєї межі.
А пам'ятаєш мій перший крок боязкий?
А зараз ти зруйнувала всі вежі.
Я втратив віру, втратив я надію,
Втрачаю себе у цьому я світі,
Про кохання більше й говорити не смію,
На своїй ти літаєш кохання-орбіті.
Я би сховав тебе зараз від усіх
В своєму осінньому пальто.
Тепер це гріх,
Бо не я твоє вино.
Тебе везуть нові вагони,
В нові міста, в нове життя.
Ти проживеш нові сезони
Без мого надмірного ниття.
~•~•~•~•~•~
26.07.2023
~•~•~•~•~•~
2023-07-26 20:08:42
5
0