Подарунок

Керол

(18+)
Плювати хотіла на цей світ, На граматику Й вимову, Коли очі бачили бодай твою тінь– Серце стукало невимовно. Я шукала терміни в книжках мудреців, Щоб описати почуте тобою, Щоб сказати: —Як мені бути собою? Коли ти–мій Львів, сенс всіх моїх днів. При мовчанні Десь гасне сонце, Але в нас це просто вічний погляд в очі. В нас є своє віконце І йому не потрібно, аби палали всі ночі. Байдуже, як невпевнено це виглядає, Я ніжно, щиро Дивлюся, сміюся. Хай там як, але час недаремно Дарує нам ще одне літо. ~•~•~•~•~•~ 26.07.2023 ~•~•~•~•~•~

2023-07-27 07:35:00

Інші вірші поета

Не білі Шоколадні Дорога Замінила мені кров

Інші поети

Сергій

@sushko18

EmmaGolfild

@EmmaGolfild

Elly Elly

@loosenoose

Схожі вірші

Всі

Шукати святе в почуттях

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.

4392

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2330