Подарунок
(18+)
Плювати хотіла на цей світ, На граматику Й вимову, Коли очі бачили бодай твою тінь– Серце стукало невимовно. Я шукала терміни в книжках мудреців, Щоб описати почуте тобою, Щоб сказати: —Як мені бути собою? Коли ти–мій Львів, сенс всіх моїх днів. При мовчанні Десь гасне сонце, Але в нас це просто вічний погляд в очі. В нас є своє віконце І йому не потрібно, аби палали всі ночі. Байдуже, як невпевнено це виглядає, Я ніжно, щиро Дивлюся, сміюся. Хай там як, але час недаремно Дарує нам ще одне літо. ~•~•~•~•~•~ 26.07.2023 ~•~•~•~•~•~
2023-07-27 07:35:00
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2506
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8256