Подарунок
(18+)
Плювати хотіла на цей світ, На граматику Й вимову, Коли очі бачили бодай твою тінь– Серце стукало невимовно. Я шукала терміни в книжках мудреців, Щоб описати почуте тобою, Щоб сказати: —Як мені бути собою? Коли ти–мій Львів, сенс всіх моїх днів. При мовчанні Десь гасне сонце, Але в нас це просто вічний погляд в очі. В нас є своє віконце І йому не потрібно, аби палали всі ночі. Байдуже, як невпевнено це виглядає, Я ніжно, щиро Дивлюся, сміюся. Хай там як, але час недаремно Дарує нам ще одне літо. ~•~•~•~•~•~ 26.07.2023 ~•~•~•~•~•~
2023-07-27 07:35:00
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2937
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2264