Багато
Сергій Оксентюк
А я багато від життя і не хочу, з одною сонце провожати хочу. А потім зранку сонце ясне, нехай будить проміням обох. Не потрібні скарби казкові, не потрібні гори золоті. Їх замінить сміх чудовий, щасливої сім'ї. Та що ж таке кажу я: "Не хочу від життя багато" Бо золото не важливо насправді. А те чого я хочу найційніше у житті.
2018-11-30 20:58:55
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Mashka Zelenchuk
Дуже гарно написав і правдиво👍😊😊молодець
Відповісти
2018-11-30 21:03:04
2
Сергій Оксентюк
@Mashka Zelenchuk дякую
Відповісти
2018-11-30 21:04:09
2
Сергій Оксентюк
@Mashka Zelenchuk 😄😊
Відповісти
2018-11-30 21:06:02
2
Інші вірші поета
Він Рима Язики Хто голова
Інші поети
Taeter Pompi
@TaeterSmile
Marin_a
@_Little_writer_
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6236
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2559