Багато
Сергій Оксентюк
А я багато від життя і не хочу, з одною сонце провожати хочу. А потім зранку сонце ясне, нехай будить проміням обох. Не потрібні скарби казкові, не потрібні гори золоті. Їх замінить сміх чудовий, щасливої сім'ї. Та що ж таке кажу я: "Не хочу від життя багато" Бо золото не важливо насправді. А те чого я хочу найційніше у житті.
2018-11-30 20:58:55
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Mashka Zelenchuk
Дуже гарно написав і правдиво👍😊😊молодець
Відповісти
2018-11-30 21:03:04
2
Сергій Оксентюк
@Mashka Zelenchuk дякую
Відповісти
2018-11-30 21:04:09
2
Сергій Оксентюк
@Mashka Zelenchuk 😄😊
Відповісти
2018-11-30 21:06:02
2
Інші вірші поета
... Серце Вірш друг Я б хотів...
Інші поети
Mimi Meow
@Mimi_meow
Ezra Briscoe
@poet_mind
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2268
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10144