Хочу літати
Сергій Оксентюк
Я дивлюся у вись, На щасливих людей. Вони там літають, А я ходжу по землі. Так хочу я літати, Та не вмію взлітати. Люди хочуть навчати, Але крил всеж нема. Люди від щастя літають , І від щастя у них крила. Вони з мене дивують , Невже нещаслива душа. Я озираюсь на спину, І лиш відростки бачу. Був і я щасливий, Та промайнув час цей. Крила були колись, Але їх обламали давно. І тепер я ходжу І на небо дивлю.
2018-10-25 19:51:48
9
0
Інші вірші поета
Хто голова Вірш друг ... Дорога
Інші поети
Ail
@ail_bookworm
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6149
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5443