Навпаки???

Сергій Оксентюк

Був дивний час було навпаки у нас, Усе навпаки, І усе не так. Снігом зимовим Грілись ми разом. Літнім вітерцем, Дрижаки ловили ми. І хоч все навпаки, Та такі ж помилки, Як і всі люди Зробили і ми. Кричали, сварились, Прощали, мирились. Все по кругу йшло, І нічого не допомогло. Розірвати цей круг, Не допоможе і друг.

2018-11-13 22:37:10

Інші вірші поета

Хто голова Чому Поцілунок Історія

Інші поети

Trui

@trui

Alaska

@Alaskan

Нікіта Калюжний

@niki_taka_

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1075

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1705